(відкрита частина звернення)

Ваша екселенціє! Сподіваюсь, чиновники адміністрації, члени уряду й депутати більшості звертаються до Вас саме так, а не «Віктор Федорович», як до якогось начальника ЖЕКу.

Вони прагнуть запобіганням перед Вами й безсоромними лестощами замінити церемоніал, підтримання якого є найпершою функцією й чеснотою володаря і його двору.

Ми всі виховані на жалюгідній радянській естетиці парткомів, бюро, саун із комсомолками, на язичницьких ритуалах поклоніння обеліскам, на Штірліці на екрані, Райкіні на естраді, Поскрьобишеві в приймальні, на магії КГБ, на дачних сотках, колгоспних п‘янках. Тому так легко буває Вашому оточенню, яке звільнило з посади нашого Шуфрича, приховати від Вас, що на захід від Збруча начальство давно тащиться на інших фішках.

За ці модні (останні років шістсот) тренди дозвольте Вам доповісти.

Отже, «мельдую покірно»:

Володар має виглядати намірено скромно. В золото, бріоні й страусячі мешти він одягає своїх лакеїв. Скажімо, Бонапарт (його доречно згадати, бо він теж був узурпатором) все життя тягав шинельку випускника артилерійської школи, що гарно виділялася на тлі його розцяцькованих, мов півні, маршалів. І мешкав він не у Версалі. А в скромненькому, як на ті часи Фонтенбло, а то й взагалі в похідному наметі.

В компанії найближчих мільярдерів Вам пасувала б шахтарська спецівка і звичка гасити недопалок «Бєломору» об порізану ножем столешницю.

Імператор Австро-Угорщини Франц Йосип спав на залізному солдатському ліжку, їв на письмовому столі, заваленому паперами й портретами улюбленої Сісі.

Його нормою було приймати сто відвідувачів на день. При чисельності населення імперії за п‘ятдесят мільйонів вважалося, що кожен його підданий міг мати в нього аудієнцію.

Весь цимєс у цих маленьких нюансах. Необов‘язково було віддавати наш збагачений уран лише для того, щоб мати можливість сфотографуватися з Обамою.

Достатньо було віддати «Межигір’я» під центр трансплантації кісткового мозку для онкохворих дітей, і побачення з Обамою тривало б на 20 хв. довше. Вас би сприйняли за свого.

Серед західного начальства вважається стильним, хоча б удавано, дбати за хворих, сиріт і вдовиць. В давній столиці іспанських королів Толедо найбільш розкішні будівлі – лікарні для бідних. Там такі портали у стилі «платереско», такі наборні стелі у стилі «мудехар», що не знайдеш і в палаці. Бідні хворі мали відчувати, що король, костел і комуна лікують їх не в якості милостині, а на знак високої поваги.

Це до того, що українська медична галузь у цьому місяці не фінансується взагалі. В лікарнях немає (і, як кажуть, не буде) ліків, не здійснюються ремонти навіть у реанімаційних відділеннях, нема за що купляти канцтовари в міністерстві охорони здоров‘я.

Звісно, українців все ще занадто багато і це дратує, з другого боку, як не крути, а таке неприкрите ВБИВСТВО багатьох важких хворих, в т.ч. і дітей, сім‘ї яких вже давно витратили на лікування все, що було, і що було взято в борг, суперечить Bon ton. Так з Вами не захоче грати в гольф жоден Саркозі. Зрозуміло, в бюджеті мало грошей, проте правильні пацани в першу чергу рятують хворих, а тільки після цього витрачаються на Державне управління справами й платять зарплату нардепам. Можливо, варто скоротити репресивний апарат? Ще з середніх віків під час чуми, королі витрачаються зі своїх.

Купуйте ліки й вакцини за гроші мільярдерів з числа членів Вашої більшості. Ваших власних грошей, певне, вистачило б на доплати лікарям і медсестрам усіх онколікарень країни. Інакше там незабаром не залишиться ні лікарів, ні санітарок.

Хіба не соромно Президенту мешкати в палаці, коли в донорському центрі центральної лікарні охорони матері й дитини вода з прогнилих труб капає на голови донорів під час відбору в них крові?

Коли визначні родини Флоренції в XV дрімучому столітті вирішили побудувати сирітський притулок, вони звернулися до наймоднішого архітектора Брунеллескі, бо хотіли, щоб сирітки мешкали в палаці. Брунеллескі побудував палац, зовнішня галерея якого увійшла в історію мистецтва як одна з найвідоміших споруд Ренесансу.

Століттям раніше веронський тиран Скаліджері віддав під притулок найкращу частину своєї резиденції. В ній дівчатам по досягненні 16 років давали посаг, щоб ті могли з гідністю вийти заміж. На це не жалкували, хоч як би цим Скаліджері не бракувало грошей на постійні війни, найманих вбивць і отруту для конкурентів.

Весь секрет в тому, щоб дбати за нюансами. Знову ж таки, приклад. Клан Медичі в Італії був не святіший за Партію Регіонів, теж витворяли таке, що «мама дарагая!» Проте, Медичі тащилися з Мікеланджело, а Ви, Ваша екселенціє, тащитеся з Кіркорова. Відмінність нібито й не значна, але в них вийшов Ренесанс, а нам загрожує резистанс.

(закрита частина звернення, яка випадково просочилася в друк)

Якщо у Вас випадково звільниться посада командуючого ВПС, завжди готовий до послуг, Ваш Д.Корчинський.

P.S.: Мені, власне, на посаді вистачить і пів дня. Керосин свій.

Джерело